9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ!

Минають роки, відлітають у вічність… , а память живе.

Пам’ять… Це не просто частина історії. Пам’ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам’ять про наших дідів, батьків, пам’ять про вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам’ять про тих, хто поліг смертю хоробрих, пам’ять всіх, чиї серця обпалила  війна.

Війна – пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині.

Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті.

Пам’ять – це головний  меморіал, який нащадки несуть і будуть нести у вічність у своїх серцях.

І ніби вогонь, у підніжжя – гвоздики

Ніхто не забутий, ніщо не забуто.

Начищені всі ордени й медалі –

Це звіти їхні, радощі й печалі,

Це та епоха, ті болючі рани…

Уклін Вам, сивочолі ветерани!!!

Крізь усі спалахи війни пройшов Цибульський Євген Маркович – інвалід Великої Вітчизняної війни І-ї групи,  який і сьогодні зустрічає з нами це величне свято.

Ми у вічному боргу перед Вами за Вашу обірвану війною юність, за мирне небо над нашими головами.

Опубліковано у управління праці та соц захисту. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *